Освітня програма на 2024-2025 н.р.

«Погоджено»                                                                           «ЗАТВЕРДЖУЮ»

На засіданні педагогічної                                                      Директор ліцею

 протокол № 1 від 30.08.2024 року                                        __________ А. Солтис

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

«РАВА-РУСЬКИЙ ЛІЦЕЙ» Рава-Руської міської ради

Львівського району Львівської області

На 2024-2025 навчальний рік

Рава-Руська 2024

ЗМІСТ

Розділ І. Призначення ліцею та засіб його реалізації _  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 3

Розділ ІІ. Цілі та задачі освітнього процесу  _ _ _ _  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  7

Розділ IІІ. Навчальні програми  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _   8

Розділ ІV. Організація освітнього процесу для дітей з особливими      освітніми потребами _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _   18

Розділ V.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за цією програмою                   _ _ _ _ _   _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __            20

Розділ VІ. Особливості організації освітнього процесу та    застосування в ньому педагогічних технологій  _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _                          21

Розділ VІІ. Оцінювання навчальних досягнень       _ _ _ _ _ _                22

Розділ VІІІ. Освітні компоненти та програмно-методичне забезпечення      освітньої програми   _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _     36 

Розділ ІХ. Структура навчального року  та режим роботи ліцею _ _ _      67

Зараз ініціативу можна проявляти вільно, але має бути готовність узяти на себе відповідальність. Не треба вказувати молоді, що робити, вона розбереться сама. Важним є виховати в ній правильні цінності і дати правильні орієнтири.

Любомир Гузар

Розділ І. Призначення ліцею та засіб його реалізації

Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Рава-Руський ліцей» Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області (далі – ліцей) є комунальним закладом загальної середньої освіти, який забезпечує здобуття освіти на таких рівнях:

- початкова освіта (1-4 класи) (початкова школа) - перший рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом початкової освіти;

- базова середня освіта (5-9 класи) (гімназія) - другий рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом базової середньої освіти;

- профільна середня освіта (10-11 класи) (ліцей) - третій рівень повної загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти.

 До структури ліцею входять пришкільний пансіон, класи(групи) дітей з особливими освітніми потребами (І ступеню). Навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”,  “Про охорону дитинства”, положенням  «Про ліцей», наказами Міністерства освіти і науки України, рішеннями обласної та районної  рад, розпорядженнями міського голови, розпорядженнями голови  районної державної адміністрації, наказами департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації, іншими нормативно-правовими актами та власним Статутом. Місцезнаходження Рава-Руського ліцею: 80316,Україна, Львівська область, Львівський район, м. Рава-Руська, вул. Львівська, 68.

В умовах реалізації концепції «НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ» ліцей має стати рушієм і повинен йти попереду суспільства. Ліцей має надавати дитині різні вміння, компетентні навички, компетентності. Головне його завдання — вже не забезпечення знаннями, бо вони дуже мінливі в сучасному світі, а навчити дітей, як знання і навички втілювати в життя, оскільки навчальний заклад є:

- школою творчості та креативу для вчителів;  

- школою спокою та розуміння для батьків;

- школою радості і острівком знань для дітей.

Педагогічний колектив ліцею гнучко реагує на запити часу, варіює, шукає ефективні шляхи і методи навчання. Зміни, що сталися в освітянському просторі знайшли своє відображення і в роботі педагогічного колективу нашого навчального закладу.

Місія ліцею: забезпечення всебічного розвитку особистості  дитини: розкриття розумових та фізичних здібностей, потенційних можливостей та талантів з перспективою майбутньої професійної реалізації; формування ключових життєвих та  предметних компетенцій, набуття практичних вмінь використовувати знання  в повсякденному житті задля успішної соціалізації та реалізації особистісного потенціалу здобувачів освіти на користь незалежної України.

Головними завданнями ліцею є:                

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

- виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  ліцею.

         Ліцей  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в ліцеї, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення ліцею, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Ідея Нової української школи передбачає серед засадничих стовпів освіти майбутнього, а, значить, і України майбутнього, саме виховання, що ґрунтується на цінностях. Компетентнісний підхід передбачає не лише необхідність набуття потрібних для реалізації у професійному житті вмінь та навичок разом з опануванням важливих знань. Обмежуючись лише цією ціллю, ми ризикуємо одного дня виховати покоління фахових маніпуляторів та шахраїв, що не лише суперечить меті освіти, але безумовно веде народ до прірви. Саме цінності є фундаментом освіти та умовою формування людини та суспільства, які у своїй як професійній, так і повсякденній діяльності зважують морально-етичний та публічний інтереси. Культивування цінності не припиняється з отриманням здобувачем освіти атестату чи диплому. Цей процес постійний, що залежить від рівня духовного та інтелектуального розвитку людини, її вольових якостей та бажання пізнавати дійсність. Виховання будь-якої цінності або чесноти у собі та інших людях, ба більше в дітях, – це титанічна праця.

Цінності в освіті мають бути не просто добіркою хороших та гідних правил життєдіяльності у суспільстві, а наочним набором внутрішніх щоденних принципів, які допоможуть у дорослому житті не лише обрати професію, знайти своє покликання, але й реалізувати свій творчий потенціал, стати гідним громадянином, сім’янином тощо. Часто людина практикує цінність не тим, що вчиняє щось, а тим, що утримується від певної недоброї поведінки. Сторонній людині це може бути непомітно, адже певний вчинок не підлягає достеменній калькуляції, проте його значення для самої людини та суспільства буває неможливо переоцінити. Задля гармонійного розвитку учня вкрай необхідно, щоб партнерські взаємини між усіма учасниками освітнього процесу були спрямовані на відкрите та щире спілкування, сповнене утвердження морально-етичних, соціально-правових та особистісно зорієнтованих цінностей.

Ціннісні орієнтири Рава-Руського ліцею:

Гідність. Гідність не може бути успадкованою чи вродженою рисою характеру, вона є цінністю, яка напрацьовується та формується, зокрема й через певні суперечливі ситуації, коли зачіпаються моральні підвалини особистості. Ключова ідея розуміння гідності полягає у тому, що людина самим фактом свого народження заслуговує на те, аби суспільство визнавало її індивідуальність та її переконання, що, натомість, зобов’язує її з повагою ставитися до законних інтересів інших та суспільства загалом.

Рівність. Рівність можливостей та у доступі до можливостей. Всі учасники освітнього процесу мають однакові права та однаково відповідальні перед іншими.

Справедливість. Відчуття необхідного балансу та пропорційності: між отриманим результатом за свої зусилля та зусилля інших; між потребами учасників освітнього процесу та рівнем їхнього задоволення; між правами й обов'язками учасників освітнього процесу.

Толерантність та культурне різноманіття. Усвідомлення неповторності кожної людини, її безумовної унікальності, яка має бути прийнята іншими задля створення сприятливих умов для розвитку особистості та суспільства загального добробуту. Заперечення стереотипного сприйняття інших, уміння і бажання прийняти людину, відмова від догматизму.

Турбота. Турбота як умова виживання передбачає потребу людини розвивати у собі щире бажання допомогти іншому, попіклуватись про нього з прагненням одного дня побудувати турботливе суспільство.

Чесність. Чесність є умовою створення атмосфери довіри як соціального капіталу, необхідного для успішного формування діалогу між громадянами та державою. Академічна доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Довіра. Довіра – це безумовна відкритість у ставленні однієї людини до іншої, що свідчить про бажання спілкуватися без «подвійного дна», з наданням людині права на помилки.

Верховенство права. Верховенство права як цінність освітнього процесу передбачає, що і нинішнє, і завтрашнє покоління має утверджувати у повсякденному житті культуру служіння замість культури панування.

Нетерпимість до корупції та фаворитизму. Усвідомлення з боку учасників освітнього процесу неприйнятності ідеї надання чи одержання незаконних переваг чи обмежень в обмін на неправомірну вигоду матеріального чи нематеріального характеру (оцінка, відзнака, майно, переваги, пільги; телефонне право тощо) як ганебної культурної традиції.

Патріотизм. Вдячність та відданість своєму народові - почуття особливої емпатії до людей та суспільства, в якому людина народилася, виросла й де попри можливі труднощі відбувається фізичний, інтелектуальний та духовний розвиток особистості.

Еколого-етична цінність. Бажання особи забезпечити рівновагу у взаєминах «людина-природа» через врахування знань та навичок про охорону довкілля у прийнятті певних рішень або повсякденній діяльності.

Соціальна відповідальність. Дотримання особою вимог обґрунтованих соціальних норм, що вважаються загально виправданими та сприяють ефективній взаємодії членів суспільства й забезпеченню його сталого розвитку.

Лідерство та самореалізація, працелюбність. Усвідомлення особою необхідності постійного розвитку протягом усього життя, реалізації творчої іскри, набуття навичок комунікації, роботи в команді, емоційного інтелекту тощо.

Свобода. Право кожної людини на самореалізацію своїх бажань, намірів, ідей – право на те, щоб інші не створювали перешкоди для розвитку особистості.

РОЗДІЛ ІІ. Цілі та задачі освітнього процесу

Рава-Руський ліцей здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

І ступінь –    початкова загальна середня освіта (1-4 класи)

ІІ ступінь –   базова загальна середня освіта (5-9 класи)

ІІІ ступінь –  повна загальна середня освіта (10-11 класи)

Початкова освіта – це перший ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Базова загальна середня освіта - це другий ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою базової загальної середньої освіти  є формування ключових компетентностей,  визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти, що забезпечується інваріантною та варіативною складовою навчального плану, поглибленим вивченням окремих предметів за вибором учнів.

Повна загальна середня освіта – це третій ступінь  повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій.

 Метою повної загальної середньої  освіти є досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі  спрямовані на формування соціально активного, готового брати участь у вирішенні питань збереження довкілля, розвитку соціуму  відповідального члена громади і суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.       Досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,  забезпечується профільним навчанням. Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

Освітні програми, реалізовані в Рава-Руському ліцеї, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація  інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей школярів здійснюється  через предмети за вибором, факультативи, гуртки, участь у проектах.

Розділ III. Навчальні програми 

                                                  ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

                                                         до робочого навчального плану

Закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області

                                                   на 2024 -2025 навчальний рік

І. Загальні засади

 Рава – Руський ліцей - заклад загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів, що забезпечує реалізацію прав дітей, на загальну середню освіту, який здійснює свою діяльність на підставі ст.53 Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний  заклад», постанови Кабінету Міністрів України  від 09.10.2020 р. № 932«Прозатвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки», Концепції Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України     від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018р. із змінами внесеними Постановами № 688 від 24.07.2019р., №898 від 30.09.2020р. наказу МОЗУ від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження  Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти», власного Статуту,  затвердженого рішенням сесії  Рава – Руської міської ради  № 15 від 29.01.2021року.

       У Рава – Руському ліцеї у 2024-2025 н.р. є 1-11 класи, 3,4 класи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, інклюзивні класи. Всього 20 класів.

        Робочий навчальний план  Рава – Руського ліцею  на 2024-2025  навчальний рік складено на  підставі Закону України  «Про освіту» від 5.09.2017р  № 2145-VIII, Закону України « Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020р. № 463-ІX,  постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової  освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 « Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти»,  а також за типовими освітніми програмами, розробленими на їх основі та затвердженими наказами МОН від 19.02.2021 № 235із внесеними змінами затвердженими наказом МОН України від 09.08.2024р. № 1120, від 08.10.2019 №1272, від 08.10.2019 №1273, від 20.04.2018 № 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493. А саме:

для 1-2 класів– за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна  затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019р. № 1272  таблиця 1

для 3-4 класів – за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна  затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019р. № 1273  таблиця 2.

           для 5-7 класів – за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти затвердженою наказом МОН України від 19.02. 2021р.

№ 235 із внесеними змінами затвердженими наказом МОН України від 09.08.2024 №1120(додаток 3) таблиці 3-4.

 

          для 8 -9-х класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня затвердженою наказом МОН України від 20.04. 2018р.

№ 405 (таблиця 10) таблиця 5.

          для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня затвердженою наказом МОН України від 20.04. 2018р. № 408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 (таблиця 2) таблиця 6.

         для дітей з тяжкими порушеннями мовлення І ступінь 3-4  клас – за Типовою освітньою програмою початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами затвердженою наказом МОН України від 26.07. 2018р. № 814(додаток 9) таблиця 7.

 

                                ІІ. Порядок вивчення окремих предметів

Робочий навчальний план Рава – Руського ліцею включає обов’язкову та вибіркову складову, інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення навчальних предметів інваріантної складової, введення спецкурсів( навчальний курс, що доповнює зміст навчального предмета  державного освітнього компонента та є обов’язковим для вивчення учнями всього класу), курсів за вибором(обов’язкові для вивчення навчальні предмети за вибором учнів),  факультативів (навчальний курс, що додатково вивчається впродовж певного періоду), індивідуальних та групових занять з метою забезпечення  Державного стандарту початкової, базової та повної загальної  середньої освіти.  

З варіативної складової навчального плану виділено години  на вивчення предметів:

       у 10 класі на

                    українську мову – 2 год.

                    українську літературу – 1 год.

                    англійську мову – 1 год.

                    математику – 1 год.

                    географію – 0,5 год.

                    хімію - 0.5 год.

 

у 11 класі на

                   українську мову – 2 год.

                   англійську мову – 1 год.

                   математику – 1 год.

 

З варіативної складової  виділено:

на курс за вибором «Основи християнської етики»:

    у 1-2 класах по 0.5 год ,3-4 Б класах по 1 год., у 3-6 та 8-9 по 1 год.

на курс за вибором   «Креслення»

                                     у 8-9 класах – 0,5 год.

 

Для розвитку творчих здібностей учнів, кращого засвоєння ними програмного матеріалу відведені години для індивідуальних та групових занять з базових навчальних предметів:

                                                   

   - 5 класи 1 год. на тиждень

   - 7 класи 2 год. на тиждень;

   - 8 класи 4 год. на тиждень;

   - 9 класи 1 год. на тиждень

                                            -10 клас 1,5 години на тиждень;

                                   - 11 клас 4.5  годин на тиждень

ІІІ. Структура навчального року

            Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту"  навчальні заняття організувати за семестровою системою:

І семестр - з 02 вересня  2024р.  по 22 грудня 2024р.,

ІІ семестр – з 13 січня 2025р.  по 06  червня 2025р..

Канікули:

осінні з 28 жовтня  по 03 листопада,

зимові з 23 грудня по 12 січня,  

весняні з 24 березня по 30  березня.

06 червня 2025 року – Останній дзвоник

Вихідні дні: 1 жовтня, 25 грудня , 08 березня, 20-21 квітня( Великдень), 01  травня, 08 травня ( відміняються якщо в країні воєнний стан).

Як передбачено статтею 34 Закону України "Про загальну середню освіту", навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників

початкової школи  (з 20травня по 31 травня),

основної школи  (з 10 червня по 21червня) 

старшої школи  (з 20 травня по  21червня).

Вручення документів про освіту провести для випускників 9-х класів - 27 червня,11-х класів – 27 червня. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно.

таблиця 1

Н А В Ч А Л Ь Н И Й   П Л А Н

початкової школи з українською мовою навчання

закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області  на 2024-2025 н.р.

 

 

Освітні галузі	Навчальні предмети
		1 клас  НУШ 2	2 клас НУШ 2
Мови і літератури	Українська мова	5	5
	Іноземна мова (англ.)	2	3
Математика	Математика	3	3
Суспільствознавство	Я досліджую світ	7	8
Мистецтво	музичне мистецтво,     образотворче мистецтво	1	1
		1	1
Здоров'я і фізична культура
	Фізична культура	3	3
Усього		19+3	21+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		1	1
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА		1	1
Курс за вибором
Основи християнської етики		0,5	0,5
Індивідуальні заняття		0,5	0,5
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження		20	22
Всього фінансується		23	25

              таблиця 2

Н А В Ч А Л Ь Н И Й   П Л А Н

початкової школи з українською мовою навчання

закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області  на 2024-2025 н.р.

Освітні галузі	Навчальні предмети
		3 клас  НУШ 2	4 клас  НУШ 2
Мови і літератури	Українська мова	5	5
	Іноземна мова (англ.)	3	3
Математика	Математика	4	4
Суспільствознавство	Я досліджую світ	7	7
Інформатика	Інформатика	1	1
Мистецтво	музичне мистецтво,     образотворче мистецтво	1	1
		1	1
Здоров'я і фізична культура
	Фізична культура	3	3
Усього		22+3	22+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		1	1
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА		1	1
Курс за вибором
Основи християнської етики		1	1
Індивідуальні заняття		-	-
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження		23	23
Всього фінансується		26	26

Таблиця  3

Н А В Ч А Л Ь Н И Й   П Л А Н

закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області  на 2024-2025 н.р. 

Освітня галузь	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
		5 клас	6 клас
Мовно - літературна	Українська мова	4	4
	Українська  література	2	2
	Зарубіжна  літерат.	1,5	1,5
	Англійська мова	3	3
	Друга іноземна мова	2	2
Математична	Математика	5	5
	Алгебра	-	-
	Геометрія	-	-
Природнича	Інтегр. Курс « Пізнаємо природу»	2	2
	Біологія	-	-
	Географія	-	2
	Фізика	-	-
	Хімія	-	-
Соціальна і здоров’язбережувальна	ІК « Здоров’я безпека та добробут»	1	1
	Підприємництво і фінансова грамотність	-	-
Громадянська та історична	ІК « Досліджуємо історію і суспільство	1	2
	Громадянська освіта	-	0,5
Інформатична	Інформатика	1	1
Технологічна	Технології	2	2
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
	Образотворче мистецтво	1	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3
Разом		25.5+5	26,5+7,5
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами		7,5	9,5
Основи християнської етики		1	1
Загальнорічна кількість  навчальних годин, що фінансуються з бюджету( без урахування поділу на групи)		31	34
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31
Індивідуальні заняття		0,5	0
Усього ( +фізична культура, без урахування поділу на групи)		28+3	31+3

 Таблиця  4

Н А В Ч А Л Ь Н И Й   П Л А Н

закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області  на 2024-2025 н.р. 

Освітня галузь	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
		7-А клас	7-Б клас
Мовно - літературна	Українська мова	3	3,5
	Українська  література	2	2
	Зарубіжна  літерат.	1,5	2
	Англійська мова	3	3
	Друга іноземна мова	2	2
Математична	Математика	-	-
	Алгебра	3	3
	Геометрія	2	2
Природнича	Інтегр. Курс « Пізнаємо природу»	-	-
	Біологія	2	2
	Географія	2	2
	Фізика	2	2
	Хімія	1	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	ІК « Здоров’я безпека та добробут»	1	1
	Підприємництво і фінансова грамотність	-	-
Громадянська та історична	ІК « Історія; Україна і світ»	2	2
	Громадянська освіта	0,5	0,5
Інформатична	Інформатика	1	1
Технологічна	Технології	2	2
Мистецька	Музичне мистецтво	0,5	0,5
	Образотворче мистецтво	1	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3
Разом		30.5+3,5	30,5+4,5
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами		6,5	6,5
Загальнорічна кількість  навчальних годин, що фінансуються з бюджету( без урахування поділу на групи)		35	35
Гранично допустиме навчальне навантаження		32	32
Індивідуальні заняття		1,5	0,5
Усього ( +фізична культура, без урахування поділу на групи)		32+3	32+3

Таблиця 5

Н А В Ч А Л Ь Н И Й   П Л А Н

закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

і вивченням двох іноземних мов

закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області  на 2024-2025 н.р. 

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
			8 клас	9 клас
Мови і літератури	Українська мова		2	2
	Українська  літерат.		2	2
	Англійська мова		2	2
	Друга іноземна мова		2	2
	Зарубіжна  літерат.		2	2
Суспільствознавство	Історія України		1,5	1,5
	Всесвітня історія		1	1
	Основи правознавства		-	1
Мистецтво	Мистецтво Музичне мистецтво		1 -	1 -
	Образотворче мистецтво		-	-
Математика	Математика
	Алгебра		2	2
	Геометрія		2	2
Природо- знавство	Природознавство		-	-
	Біологія		2	2
	Географія		2	1,5
	Фізика		2	3
	Хімія		2	2
Технології	Трудове навчання		1	1
	Інформатика		2	2
Здоров’я і фізична  культура	Основи здоров’я		1	1
	Фізична культура		3	3
Разом			29,5+3	31+3
Додатковий час на навчальні предмети,факультативи, індивідуальні заняття та консультації			3,5	2
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА			3,5	2
Курс  за вибором
Основи християнської етики			1	1
Креслення			0,5	0,5
Індивідуальні заняття			2	0,5
Гранично допустиме навчальне навантаження			33	33
Всього фінансується			33+3	33+3

Таблиця  6

Н А В Ч А Л Ь Н И Й   П Л А Н

для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області  на 2024-2025 н.р.

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
	10 клас	11клас
Українська мова	2+2	2+2
Українська література	2+1	2
Іноземна мова( англійська)	2+1	2+1
Зарубіжна  література	1	1
Історія України і світ (інтегрований курс)	3	3
Громадянська освіта:	2	-
Математика (Алгебра +геометрія)	3+1	3+1
Астрономія	-	1
Біологія і екологія	2	2
Географія	1,5+0,5	1
Фізика	3	3
Хімія	1,5+0,5	2
Фізична культура*	3	3
Захист України	1.5	1,5
Вибірково – обов’язкові предмети
Мистецтво	1,5	-
Інформатика	1,5	1,5
Трудове навчання	-	1,5
Разом	27,5	26,5
Додатковий час на поглиблене вивчення предметів,  введення курсів за вибором, факультативів	7,5	8,5
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА	7,5	8,5
Курси за вибором
Індивідуальні заняття та консультації	1,5	4,5
Гранично допустиме навантаження	33	33
Всього фінансується	38	38

Таблиця 7

Н А В Ч А Л Ь Н И Й   П Л А Н

початкової освіти для спеціальних закладів загальної середньої освіти

з українською мовою навчання для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів « Рава – Руський ліцей»

Рава – Руської міської ради Львівського району Львівської області  на 2024-2025 н.р. 

Освітні галузі	Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
			3 тпм	4 тпм
Мовно-літературна	Українська мова  та літ.чит.		7	7
	Англійська мова		2	2
Математична	Математика		4	4
Природнича   Соціальна і здоров’язбережувальна	Я досліджую світ		3	3
Фізкультурна	Фізична культура		3	3
Технологічна	Трудове навчання		1	1
Інформатична	Інформатика		1	1
Мистецька	Музичне мистецтво		1	1
	Образотворче мистецтво		1	1
Усього			23	23
Корекційно –   розвиткова робота		Корекція мовлення	5	5
		Корекція розвитку	3	3
		Логоритміка	2	2
		Лікувальна фізкультура	2	2
Додатковий час на навчальні предмети,  факультативи, індивід. заняття  та групові заняття			2	2
ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА			2	2
Предмети, курси за вибором
Основи християнської етики			1	1
Індивідуальні заняття			1	1
Гранично допустиме навчальне навантаження (без корекційно -розвиткових занять)			22	22
Сумарна к-сть годин інваріантної  і варіативної складових			37	37

Модельні навчальні програми для 5 класу НУШ

№	Освітні галузі( предмет)	Автори	Примітка
1	Мовно – літературна ( українська мова)	Голуб Н. Горошкіна О.
2	Мовно – літературна (українська література)	Чумарна М. Пастушенко Н
3	Мовно – літературна (зарубіжна література)	Ніколенко та ін..
4	Мовно – літературна  Іноземна мова( Англ)	Редько В. Г.
5	Іноземна мова ( польська)	Редько В. Г.
6	Математична ( математика)	Істер О. С.
7	Природнича ( ІК Пізнаємо природу)	Біда Д. Д. Гільберг  Т Колісник Я
8	Соціальна і  здоров’язбережувальна ( ІК « Здоров’я безпека та добробут)	Шиян О. Волощенко Гриньова
9	Історична ( ІК Досліджуємо історію і суспільство	Васильків І. Д.
10	Інформатична ( Інформатика)	Пасічник О. Чернікова Л
11	Технологічна ( Технології)	Ходзицька Горобець Медвідь
12	Мистецька ( Образотворче мистецтво Музичне мистецтво)	Масол Просіна
13	Фізична культура ( фізична культура)	Педан О. С.

Розділ IV. Організація освітнього процесу для дітей з особливими      освітніми потребами

Робочий навчальний план

(відповідно до типового навчального плану ЗЗСО для класів дітей зі складними порушеннями розвитку ( із порушеннями опорно – рухового апарату в поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку))

для індивідуального навчання учениці 5-Б класу

Рава – Руського ліцею

Лущик Ангеліни Михайлівни

на 2024/2025 навчальний рік

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень
Мовно -літературна	Укр. мова	2
	Укр. літ	2
Математична	Математика	2
Природнича	ІК « Пізнаємо природу»	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	ІК « Здоров’я безпека і добробут»	0,5
Громадянська та історична	ІК « Досліджуємо історію і світ»	1
Інформатична	Інформатика	1
Технологічна	Технології	2
Мистецтво	Образотворче мистецтво Музичне мистецтво	0,5 -
Фізична культура	Фізична культура	1
Корекційно-розвиткові заняття	Корекція розвитку	1
Разом		14

Розділ V.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за цією програмою.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової  середньої освіти.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початкових класах ліцею, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.  Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зарахування дітей з особливими  освітніми  потребами  до спеціальних   класів  здійснюється  на  підставі  висновку інклюзивно-ресурсного центру з рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу, письмової  заяви батьків або  осіб,  які  їх  замінюють,  індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття середньої освіти. Середня  освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію,  на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття середньої освіти цього ж навчального року в ліцеї.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Розділ VІ. Особливості організації освітнього процесу та                   застосування в ньому педагогічних технологій 

Організація навчальної й позанавчальної діяльності учнів спрямована на формування ключових компетентностей та забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Освітня програма реалізується через упровадження педагогічних технологій, орієнтованих на:

- всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб;

- формування цінностей;

- розвиток самостійності, творчості та допитливості;

- розвиток самостійності і креативності мислення;

- активізацію діяльності здобувачів освіти;

- формування комунікативної культури;

- відстеження індивідуального розвитку дитини.

Для реалізації освітньої програми використовуються види педагогічних технологій;

• технології управління:

• класно-урочна:

Основною формою є класно-урочна система. У закладі використовується гнучка структура уроку, що передбачає сукупність і взаємодію важливих елементів та їх цілей на різних рівнях і в різноманітних поєднаннях, що призводить до інноваційних форм навчання. Разом з традиційними уроками різних типів (формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбінований урок) педагоги закладу застосовують інноваційні форми організації освітнього процесу (екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, дебати, дослідження, проектування, проекти, дослідницька діяльність  тощо).

• технології навчання:

• традиційні технології навчання (бесіда, фронтальне опитування тощо);
• індивідуальна робота;
• технології співпраці (робота в парах, трійках, групах);
• технології критичного мислення;
• технологія проектного навчання;
• технологія міжпредметної інтеграції;
• ігрові технології;
• інформаційно-комунікативні технології;
• медико-педагогічна технологія «ПіснеЗнайка».

• технології виховання:

• рольова гра;
• позитивна оцінка;
• організація та проведення традиційних свят, конкурсів, фестивалів;
• театральні та концертні виступи;
• технологія підтримки;
• мозкові штурми.

• методичні технології:

• формування пізнавальних умінь (написання творів, виконання практичних і творчих робіт);
• формування комунікативних умінь (спілкування, розв’язання конфліктів);
• формування вмінь пошуку необхідної інформації (робота з бібліотечними ресурсами, медіатекою, Інтернет-ресурсами).

• технології діагностики:

• моніторинг участі здобувачів освіти в освітньому процесі (контроль поточної успішності, предметне тестування, олімпіади);
• психолого-педагогічний супровід учасників освітнього процесу.

• технології, спрямовані на особистісно-орієнтоване, розвивальне навчання, індивідуалізацію:

• проблемне навчання;
• диференційоване навчання;
• особистісно-орієнтоване навчання;
• інтерактивне навчання;
• проектне навчання;
• дослідницьке навчання;
• ігрове навчання;
• навчання у співпраці;
• інформаційно-комунікаційні технології;
• здоров’язбережувальні технології;
• портфоліо.

Застосування сучасних освітніх технологій не відкидає традиційної методики викладання, а є складовою системи педагогічних технологій як сукупності методів, методичних прийомів, форм організації навчальної діяльності, що забезпечують досягнення очікуваних результатів.

Розвиток творчих, інтелектуальних, організаторських, спортивних здібностей забезпечується  в позанавчальний час в гуртках, секціях клубах, а також в музичній школі міста і будинку школяра.

    В ліцеї працює ­­­5 гуртків та секцій військово-патріотичного, мистецького … спрямування

Розділ VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Оцінювання результатів навчання учнів/учениць 1-4 класів

Оцінювання результатів навчання учнів/учениць 1-4 класів Рава-Руського ліцею здійснюється з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

    Оцінювання грунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості. 

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання. 

Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/ії навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання. Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності. 

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Результати навчання – це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів. 

    Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1- 4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них педагоги виокремлюють об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі ліцею) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання. Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі: 

формувального оцінювання, мета якого - відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості; 

підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою. 

     Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти. 

   Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних вчителі здійснюють під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою — індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання – усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять. 

    За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання визнаємо оцінку як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці. Оцінювальне судження називаємо вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою. 

Вербальну і рівневу оцінки вчителі можуть виражати як усно, так і письмово.  Рівень результату навчання визначаємо з урахуванням динаміки його досягнення та позначаємо буквами: «початковий» (П), «середній» (C), «достатній» (Д), «високий (В)». При цьому враховуємо, що оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень. 

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражаємо вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах –  рівневою оцінкою. 

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюємо на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти (додаток 1).

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/ії батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. 

Учитель може обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв'язку.

Формувальне оцінювання. Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у ліцеї і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовують на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання. За потреби вчитель коригує навчальний поступ учня/учениці. 

    Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у ліцеї і триває постійно. Формувальне оцінювання здійснюють в психологічно комфортних умовах, що передбачають рівноправний діалог між учнем/ученицею та вчителем. Оцінювальну діяльність, зазвичай, розпочинають із самооцінювання учнем/ученицею власної роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату учителем.  Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання. 

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. 3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання.

4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія).

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

   Об'єктом формувального оцінювання  можуть бути як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання. Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату використовуємо орієнтовні рамки оцінювання, відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності:

рівень розпізнавання об'єкта вивчення;

репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях; продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях;

продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях. 

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року проводимо тематичні діагностувальні роботи. Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв'язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов'язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності.

Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання.

Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксують у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, та повідомляти учням та їхнім батькам. 

Якщо учня не було в ліцеї в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи. 

Підсумкове оцінювання. Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання зіставляємо навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітній програмі ліцею. 

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік визначають з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. 

Підсумкову (річну) оцінку рекомендуємо визначати з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів. 

Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти 

Рівень результатів навчання	Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці
Високий	Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:  визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх та взаємопов'язані з ними об'єкти;  характеризує об'єкти, визначає їх спільні й відмінні ознаки, властивості; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами; класифікує об'єкти;  застосовує й комбінує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей;  знаходить за власною ініціативою необхідну додаткову інформацію з доступних джерел, узагальнює її; оцінює достовірність інформації; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему,  діаграму)/текстову;  прогнозує можливий результат, пропонує/випробовує різні способи виконання завдання; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань, і пропонує відповіді на них; підтримує дискусію щодо способів та результатів виконання завдань; співвідносить результати виконання завдань з припущеннями, робить висновок про досягнення результатів; обгрунтовує способи виконання завдань та їх результати; аналізує й оцінює їх, самостійно визначає раціональний спосіб/способи подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії
Достатній	Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:  визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх;  називає самостійно істотні ознаки об'єктів, визначає спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів; угруповує об'єкти; установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами;  застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники компетентностей;  знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему)/текстову;  пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що стосуються об'єктів завдань; ілюструє розуміння прикладами; контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати виконання завдань можливими способами, робить висновок про досягнення результатів; визначає утруднення/помилки, знаходить спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами, самостійно виправляє помилки
Середній	Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:  визначає об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх; для досягнення результату потребує уточнень завдання;  називає істотні ознаки об'єктів, установлює спільні й відмінні ознаки, властивості об'єктів, угруповує об'єкти відповідно до умови за наданими орієнтирами/уточненнями в процесі діалогу з учителем/однокласниками;  відтворює навчальні дії за алгоритмом/схемою, водночас потребує роз'яснень для досягнення результату;  знаходить інформацію у запропонованих джерелах; перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок, таблицю)/текстову за зразками/за допомогою вчителя;  коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на орієнтири (пам'ятку, зразок тощо); наводить приклади; перевіряє спосіб і результат виконання завдань за зразком, констатує  правильність неправильність результату;  визначає утруднення/помилки, долає виявлене утруднення/виправляє помилки з допомогою вчителя/однокласників.
Початковий	Учень/учениця виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків після детального кількаразового їх пояснення учителем за допомогою таких навчальних дій:  розпізнає і називає об'єкти, про які йдеться в завданнях, за наданими орієнтирами;  називає окремі ознаки об'єктів;  відтворює окремі операції навчальних дій для досягнення результату, зокрема копіює зразок;  знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером речення тощо); відтворює частини почутої/побаченої/ прочитаної інформації усно/за допомогою малюнка;  коментує окремі операції короткими репліками на основі пропонованих запитань; співвідносить результат виконання завдання із зразком; констатує за підказкою правильність неправильність результату

Оцінювання результатів навчання учнів/учениць 5-7 класів

Навчальні досягнення здобувачів у 5 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Семестрове, тематичне та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року проводити перед вивченням нової теми. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності. Надавати учням зворотній зв’язок щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Основною ланкою в системі контролю у ліцеї є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.

Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також важливо враховувати  мотиваційно-стимулюючу функції поточного оцінювання. Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

   Семестрове оцінювання здійснюється за результатами тематичного оцінювання.

   Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

    Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

   Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання. Добір форм оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування, життєдіяльності та здоров’я.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-7 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Рівні результатів навчання	Бал	Загальна характеристика
І. Початковий	1	Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення
	2	Учень/учениця     відтворює    незначну    частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
ІІ. Середній	4	Учень/учениця    з    допомогою   вчителя   відтворює основний  навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію
	5	Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило
	6	Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком
ІІІ. Достатній	7	Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
	8	Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності
	9	Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
ІV. Високий	10	Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення
	11	Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми
	12	Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення

Оцінювання результатів навчання учнів/учениць 8-11 класів

 Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/conv#n83

 Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою (шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11#Text

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

— контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

— навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

— діагностико-коригувальна — з’ясовує причини труднощів, які 11 виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

— стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

— виховна — сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

— При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

— характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

— якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

— сформованість предметних умінь і навичок;

— рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

— досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

— самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Глибина знань — усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

 Гнучкість знань — уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Міцність знань — тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою.

Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички — дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Перший рівень — початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

 Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.